Главная страница

Этот сайт посвящен истории жизни Матери-героини Александры Аврамовны Деревской (1902-1959).

В трудные довоенные, военные и послевоенные годы Александра Аврамовна, вместе с мужем Емельяном Константиновичем, подобрала, приютила в своей семье, выходила, вырастила, воспитала и стала родной Матерью сорока восьми детям-сиротам разных национальностей, судеб и возрастов.

Она награждена орденом «Трудовое Красное Знамя», медалями «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 г.г.» и «Мать-героиня». Её именем названа Малая планета № 2400. О семье Деревских написаны книги, созданы фильмы. «Про відзначення 110-річчя з дня народження матері-героїні Олександри Деревської» принято Постановление Верховной Рады Украины № 4607-VI от 22 марта 2012 года.

Ставшие ей родными дети давно выросли, проявив себя примерными гражданами своей страны. Знают и помнят Александру Аврамовну уже несколько сотен следующих поколений ее потомков - внуков, правнуков, праправнуков.

Ее практический опыт матери, психолога и педагога десятки лет успешно используется в воспитательных целях учителями и преподавателями, тренерами и наставниками в разных уголках нашей планеты.

Этот сайт, созданный самой семьей Деревских – ее детьми и внуками, призван стать единым информационным ресурсом ее сорокалетнего педагогического опыта и непревзойденного жизненного подвига. Здесь школьник и студент, журналист и читатель, историк и политик, педагог и родитель найдет все фактические материалы о Человеке с большой буквы, Александре Аврамовне Деревской.

2020. Мадонна и 48 её детей: уникальная история матери-героини из Куйбышевской области. Анна Шорина. Сайт Самары 63.RU, 15 апреля

2020. Мадонна и 48 её детей: уникальная история матери-героини из Куйбышевской области. Анна Шорина. Сайт Самары 63.RU,  15 апреля

Дети Деревской пишут слово «Мама» с заглавной буквы. Мадонной женщину уже после её смерти окрестили снимавшие об уникальной семье фильм кинодокументалисты

Подвиг Александры Деревской до сих пор никто не смог повторить.

Ее хоронили все сироты города. За гробом шли воспитанники двух детских домов и маленький детский оркестр, малыши шли впереди процессии и устилали ее последний путь цветами. Так прощались с Александрой Деревской, ставшей мамой для 48 приемных детей. Она брала в семью самых слабых и больных малышей, тех, кто был обречен и, вопреки всему выхаживала, побеждала смерть. Но ее большое материнское сердце не выдержало, когда этих детей у нее забрали. О своей МАМЕ 63.RU рассказали дочери Алла и Вера.

Наукове інтерв'ю Алли Іванівни Сербіної, у дитинстві – Світлани Деревської, щодо історичної пам’яті про О.А. Деревську для Малої академії наук України

Наукове інтерв'ю Алли Іванівни Сербіної, у дитинстві – Світлани Деревської, щодо історичної пам’яті про О.А. Деревську для Малої академії наук України

Веде співбесіду Анастасія Прокопець, учениця 10 класу Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Роменської міської ради Сумської області.

Які проблеми стоять перед вами зараз на шляху збереження історичної пам’яті О. Деревської?

Вникаємо в суть поняття «Історична пам'ять».

У Вікіпедії зазначено: «Історична пам'ять — сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і ненаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле. Ключовою функцією історичної пам'яті є передача досвіду та знань про минуле, як основи самоідентифікації. Без історичної пам'яті неможливе відтворення історії суспільства. Вона є успадкуванням минулого досвіду, що опредметнюється у відповідних культурних формах (традиціях, пам'ятках, мемуарах, тощо), а також існує у вигляді історичної свідомості народу. Одним із її виявів є спогади учасників історичних подій, їхні усні перекази, письмові свідчення...»

Історик та політолог, голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко переконаний, що:

2019. Зустріч двадцять перша: віра, надія, любов. Валентина Кушніренко. «Вісті Роменщини», № 51, 20 грудня

2019. Зустріч двадцять перша: віра, надія, любов. Валентина Кушніренко. «Вісті Роменщини», № 51, 20 грудня

Відкритий лист роменцям від родини Деревських

Незабутнє

Ми, учасники традиційної зустрічі у Ромнах нащадків Матері-героїні Олександри Аврамівни Деревської, хочемо висловити щиру вдячність усім, з ким звела доля у вересні цього року на гостинній роменській землі. Наш теперішній душевний підйом, можна сказати, діаметрально протилежний тому емоційному стану, в якому ми опинилися під час минулорічної зустрічі. Тоді нас дуже засмутили і насторожили деякі суспільні тенденції, що виразно проявилися у житті Ромен.

Припинила своє існування школа-інтернат імені О.А. Деревської, а відтак – і Народний музей Матері-героїні, експонати до якого багато років збиралися небайдужими людьми. Деякі з цих дорогих дітям Деревських реліквій опинилися на смітнику, отже, втрачені назавжди…

Рік тому Ромни занехаяли унікальний музей... Але ж ім’я цієї жінки надавало (і надає!) іміджу міста особливого, неповторного забарвлення. Тривожила подальша доля пам’ятника Олександрі Аврамівні, що з 1982 року стоїть біля колишньої школи-інтернату: чи не час знайти в Ромнах для нього інше, більш вмотивоване публічне  місце і хто не допустить його руйнування? До того ж у вашому чудовому краєзнавчому музеї зникли з експозиції фактично всі раритети, пов’язані з образом Роменської мадонни.

І ще одна прикрість: вулиця, на якій у 1940-50-х роках жила велика багатонаціональна сім’я Деревських, носила символічну назву Інтернаціональна. Та пару років тому її перейменували. Ми не проти увічнення у назвах вулиць пам’яті про достойних людей, але ж не все підряд з недавнього минулого відправляти на смітник Історії. Це важко назвати мудрістю.

Можливо, до певної міри обставини, що спричинили ці неприємні події, і вважаються об’єктивними. Однак багато чого можна (нехай і надзусиллями) виправити, змінити, створити, якщо є на те добра воля. І ви, роменці, таки її продемонстрували.

Хочеться зараз назвати хоча б декого, хто проявив цю волю – і на суспільному рівні, і на особистісному. Заздалегідь просимо вибачення в тих достойників, хто не потрапив до цього переліку. Їх насправді більше, що нас дуже тішить.

Почнемо з навчального закладу, який сьогодні став потужним осередком збереження пам’яті про материнський подвиг

2019, ноябрь. Встреча в Северодонецком профессиональном строительном лицее.

2019, ноябрь. Встреча в Северодонецком профессиональном строительном лицее.

В жизни каждого из нас есть человек, который согревает нас своей любовью и нежностью, поднимает нас ввысь, расправляет нам крылья и говорит: «Лети, дитя, лети!». Чаще всего это мама.

О такой маме – Матери-героине Александре Аврамовне Деревской, которая воспитала за свою жизнь 48 чужих детей, – и узнали учащиеся государственного учебного заведения «Северодонецкий профессиональный строительный лицей» из первых уст – от приёмной дочери Деревских – Аллы Ивановны Сербиной.

Встреча с ученическим самоуправлением, медиаторами, волонтёрами, ребятами из многодетных семей и инклюзивных групп состоялась в библиотеке лицея 14 ноября 2019 года.

А для тех, кто не успел на встречу с Аллой Ивановной, первокурсник Данил Щербаков снял видеоотчёт (здесь).

2019, октябрь. Награда нашла ещё одного героя!

2019, октябрь. Награда нашла ещё одного героя!

Сегодня новым героем, стала творческая семья Юрия Ильенко и Людмилы Ефименко.

Режиссёр Юрий Ильенко (Украинская студия имени Александра Довженко) снял художественный фильм  «Праздник печеной картошки», в котором главную роль  сыграла украинская актриса Людмила Ефименко.

Комментарий зрителя, достойный внимания:

«Я был уже достаточно взрослым отцом, когда, пересмотрев все Ильенковские фильмы с участием Людмилы Ефименко, "на закуску" пошел на ничего не говоривший своим названием этот фильм. А скупая реклама: "про многодетную мать, воспитавшую почти 50 детей" меня, как нынче сказали бы, - не мотивировала ни на какие поступки, кроме как - пойти и посмотреть. Шок и потрясение - это не сказать ничего. Насколько тяжело смотреть и какие огромные радостные волны гордости за силу духа и человечность простой женщины накатывали тогда - почти 30 лет назад, помнятся как наяву. Этот великолепный фильм (а я считаю его одним из лучших у Ю.Ильенко) для меня стоит в одном ряду со всеми фильмами Леонида Быкова. Эти фильмы смотришь как с содроганием, так и с огромной гордостью за то лучшее, что в нас есть. Хотел написать - "было", но хочется верить, и я верю, что так и будет!  Папа Гогин»

Семья Деревских помнит и ценит труд, творчество создателей и актёров фильма «Праздник печеной картошки», и заслуженно представляет к награждению этот замечательный фильм.

Двадцатого октября 2019 года, в Киеве, волонтёрская награда, - Орден и Памятный знак «Мать-героиня Александра Аврамовна Деревская», учреждённая в Украине, Общественной Организацией «Мемориал Подвига Роменской Мадонны», была вручена исполнительнице его главной роли - актрисе Людмиле Филипповне Ефименко.

Эту почётную миссию выполнил Андрей Юрьевич Сербин – внук Матери-героини

2019, сентябрь. Награда нашла героя.

2019, сентябрь. Награда нашла героя.

Совсем недавно, 5 сентября, в канун двадцать первой Встречи семьи Деревских, учреждённая в Украине Общественной Организацией «Мемориал Подвига Роменской Мадонны», награда - Орден и Памятный знак «Мать-героиня Александра Аврамовна Деревская», призванная оценить деятельность личностей и организаций, внесших свой вклад в дело сохранения истории подвига, нашла своего героя.

Им стал Анатолий Иванович Стреляный, - советский, украинский и российский писатель, журналист, внештатный обозреватель Радио «Свобода». Редактор и ведущий программ "По Вашим письмам", "Россия вчера, сегодня, завтра".

Его статья о семье Деревских «Большая семья», в  газете «Комсомольская правда», 1969 г по праву находится у самых истоков этого дела!

 Благодаря, этой публикации, мы – дети, спасённые Александрой Аврамовной, ставшие одной семьёй при её жизни и потерявшие друг друга после её смерти, - стали искать и находить друг друга и, таким образом, она положила начало встречам семьи!

7 февраля 2011 года на первом канале Украинского радио (УР-1) в передаче «Житейські будні з Іриною Ткаченко» прозвучала информация об Анатолии Ивановиче Стреляном, о том, что он  - «...десять лет живёт в Украине в селе Рябина, Великописаревского района, Сумской области».

Заслуженная награда Орден и Памятный знак «Мать-героиня Александра Аврамовна Деревская» Анатолию Ивановичу была  вручена  дома, в селе Рябина.

2019. Відкриття меморіального куточка Матері-героїні О.А.Деревської. «Перерва», СЗОШ№ 2 ім. акад. А.Ф.Йоффе № 62 вересень

2019. Відкриття меморіального куточка Матері-героїні О.А.Деревської. «Перерва», СЗОШ№ 2 ім. акад. А.Ф.Йоффе №  62 вересень

Смотреть фотоотчет о событии

6 вересня в Роменській СЗОШ №2 ім. акад. А.Ф.Йоффе відбулося відкриття меморіального куточка, присвяченого пам’яті Матері-героїні О.А.Деревській, яка з 1919 до 1959 року виховувала прийомних дітей різних національностей.

На заході були присутні члени сім’ї Деревських, представники міської влади, громадськості міста, музейні працівники, педагоги.

У центрі експозиції - бюст Матері-героїні зі словами:

2019. Гідно вшанувати пам'ять Матері-Героїні. Григорій Діброва. «Вісті Роменщини», № 39, 27 вересня

2019. Гідно вшанувати пам'ять Матері-Героїні. Григорій Діброва. «Вісті Роменщини», № 39, 27 вересня

Смотреть фотоотчет о событии

Ромни, вулиця Інтернаціональна, 14.

Ця адреса відома не тільки в нашому міс­ті. а й далеко за межами України.

Тут у невелико­му одноповер­ховому будинку жила проста жін­ка, мати сорока восьми дітей. Це вона з'єднала їх в одну сім'ю, стала рідною ненькою, високим жит­тєвим ідеалом і совістю.

Сьогодні рід Деревських, який знають у всьому світі, налічує сотні чоловік. Уже чет­верте його поко­ління носить це прізвище.

«Ми - Деревські», - заявляють про себе її діти в Ромнах, Якутії і на Таймирі, в Тюме­ні і на Далекому Сході, в Москві та Києві, на Дон­басі й у Казахста­ні. Жива ниточка цього роду десяти­літтями тягнеться від

2019. Подвиг Роменської Мадонни. Олена Андрейченко. «Вісті Роменщини», № 38, 21 вересня

2019. Подвиг Роменської Мадонни. Олена Андрейченко. «Вісті Роменщини», № 38, 21 вересня

Смотреть фотоотчет о событии

6 вересня в Ромнах відбулася традиційна вже 21-ша зустріч легендарної родини Деревських. У важкі довоєнні, воєнні та повоєнні роки Олександра Аврамівна разом із чоловіком Омеляном Костянтиновичем прихистила, виростила, виховала і стала рідною матір’ю для сорока восьми дітей-сиріт. Уже півстоліття нащадки Деревських регулярно збираються в місті над Сулою, де ця велика сім’я після Другої світової жила аж до смерті Олександри Аврамівни.

Про них написані книги, створені фільми. Знають і пам’ятають Олександру Деревську вже кілька сотень представників наступних поколінь — онуків, правнуків, праправнуків. Її досвід матері, психолога й педагога десятки років успішно

2019. Перша екскурсія. «Новий погляд», Аліна Ткаченко, № 37, 11 вересня

2019. Перша екскурсія. «Новий погляд», Аліна Ткаченко, № 37, 11 вересня

Смотреть фотоотчет о событии

Після закриття Роменської школи-інтернату імені Олександри ДЕРЕВСЬКОЇ учні та педколектив «другої» школи взялися берегти пам’ять про подвиг родини, яка в буремні роки обі­гріла любов’ю майже півсотні дітей. На першу екскурсію до мемо­ріального куточка разом із на­щадками родини та гостя­ми завітали й наші журналісти.

У Ромнах пройшла тради­ційна, уже двадцять перша зустріч легендарної родини ДЕРЕВСЬКИХ, батьки яких Олександра Аврамівна та Омелян Костянтинович - в буремні роки виховали 48 ді­тей різних національностей, переважно сиріт.

Уже півстоліття нащадки ДЕРЕВСЬКИХ регулярно збираються в місті, де ця ве­лика сім’я після Другої світо­вої війни жила аж до смерті Олександри Аврамівни в 1959 році.

6 вересня представників родини зустрічали в Роменській

RSS-материал