2010. Письмо Аллы Ивановны Сербиной (Деревской) – в «Урядовый курьер», от имени Деревских - детей, внуков, правнуков Матери
Головному редактору газети "Урядовий кур'єр"
Сергію Брага
01008, м. Київ, вул. Садова, 1
Відгук на статтю «Роменська Мадонна»
Олександра Вертіля у рубриці «долі людські».
Шановний, пане редактор!
Низький уклін Вам від Деревських, дітей, внуків, правнуків Роменської Мадонни, за Пам’ять про рідну для нас людину – Маму, за таку своєчасну і актуальну публікацію.
Вона безпосередньо торкається нашої давньої мрії увічнити ім’я нашої Матусі і надати їй можливість вічно духовно служити обездоленим дітям в образі ордена її імені – державної нагороди - Ордена Олександри Деревської.
Своїм неповторним подвигом Олександра Аврамівна Деревська (06.05.1902 – 22.06.1959) увійшла в історію України і всього світу. Мати-героїня у довоєнні, важкі воєнні та повоєнні роки прийняла до своєї родини, усиновила та удочерила, виростила і виховала сорок вісім дітей-сиріт («Енциклопедія сучасної України», том 7, стор.415).
ЇЇ ім’я має право стати символом в Україні.
З переконанням необхідності заснування в Україні державної нагороди – Ордена Олександри Деревської, звертаюсь до Вас з надією Вашого розуміння і сприяння позитивному вирішенню порушеного питання.
В нашій країні виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, визнається важливим аспектом державної політики.
Найбільш прийнятним для дитини-сироти є доброзичлива прийомна сім’я. Неперевершеним прикладом такої сім’ї була і лишається в людській пам’яті інтернаціональна багатодітна сім’я Олександри і Омеляна Деревських. Ця дивовижна родина створювалася і існувала у найважчі і найскрутніші роки нашої історії. З 1945 року сім’я Деревських жила в Ромнах на Сумщині.
Окрім прийомних сімей, в Україні створені сімейні дитячі будинки. Для батьків багатодітних і прийомних сімей, батьків-вихователів сімейних дитячих будинків приклад сім’ї Деревських, має бути взірцем, а заснована державна нагорода - своєрідним дороговказом.
Сьогодні, врятовані Олександрою Аврамівною Деревською діти – люди поважного віку, пенсіонери. Їх діти нині працюють на теренах України. Деревські спілкуються, як родичі, вони вшановують пам’ять своєї Матусі. Підростають третє і четверте покоління Деревських. Картину родинного «дерева»: - «Деревських роду – нема переводу» можна побачити у Музеї Матері школи-інтернату імені Олександри Деревської і в загальноосвітній школі № 2 імені академіка А.Ф.Йоффе міста Ромни.
Майже п’ять років тому, виконком Роменської міської ради Сумської області і ми, Деревські, ініціювали перед владою питання про заснування в Україні державної нагороди – Ордена Олександри Деревської.
Піднесене до рангу державної нагороди ім’я цієї легендарної жінки вічно служитиме спасінню сиріт і вихованню підростаючих поколінь.
На нашу думку, започаткування такої нагороди в Україні підійме в очах суспільства престиж влади, яка піклується про наше духовне надбання, оскільки це буде підтвердженням її відданості високим ідеалам нашого українського народу.
Такий започаткований Орден:
- не матиме собі рівних ні з однією «відомчою заохочувальною відзнакою за значний внесок у виховання дітей у сім’ї», які були засновані Мінсім’ямолодьспорту;
- поставить питання виховання дітей на державний рівень;
- однозначно вказуватиме напрямок державної політики в питаннях виховання підростаючих поколінь в нашій країні, незалежно від коливань політики прийдешніх урядів, єднатиме духовне минуле держави з майбутнім.
Негативні відповіді Міністерства України у справах молоді та спорту на наші звернення вказують на недалекоглядність, байдужість тогочасних і нинішніх урядовців до материнського подвигу і до порушеного питання, до принципових питань духовної єдності минулого з майбутнім нашої держави.
Педагогам, які і сьогодні виховують учнів на прикладі подвигу нашої Мами, і нам, Деревським, було незрозуміле і боляче: чому на Форумі-шоу усиновителів, який відбувся у листопаді 2008 року у Києві, не було і згадки про Людину, послідовницями справи якої була більшість присутніх у залі людей?
Ім’я святої Матері, Людини з великої літери, повинно бути визнаним в Україні, продовжити служіння дітям-сиротам на державному рівні, стати поважним і незабутнім для поколінь в Україні і за її межами.
У травні 2012 року виповнюється 110 років з дня народження Олександри Аврамівни Деревської.
Держава має можливість скористатися цією нагодою і відкрити зелене світло офіційному розвитку духовності, що одвічно животіє поміж людьми. А заснування згаданої нагороди було б найкращим подарунком до цієї знаменної дати.
Шановний пане Сергію!
До Вас звертаюсь не тільки, як до журналіста - професіонала, але і як до людини, сина, який любить і шанує свою матір, свою Країну, її минуле, сьогодення і майбутнє, з надією на розуміння і допомогу у пошуках вирішення цього питання, соціально значимого для всіх поколінь нашої держави.
З повагою до Вас, співавтор книги «Память о Маме»
і одна із 48 дітей нашої Матері, за їх дорученням
Алла Іванівна Сербіна (Світлана Деревська)