2012. ЖИТТЯ – ПОДВИГ! Е.Солоха. «Освіта Сумщини», № 2 (14)

 ЖИТТЯ – ПОДВИГ!

(До 110-ї річниці з дня народження Олександри Аврамівни Деревської, яка усиновила і виховала 48 дітей)

У травні нинішного року виповнилося 110 років з дня народження Олександри Аврамівни Деревської, чиє життя і діяльність стали взірцем відданості материнському обов’язку, благородній справі виховання в умовах сімейного тепла та затишку дітей, що в скрутні для Радянської держави часи залишилися сиротами.

Народилася Олександра Деревська в місті Грозному в сім’ї робітника одного з нафтових промислів. У сімнадцять років почала трудову діяльність, працюючи медичною сестрою військового госпіталю, де познайомилася і одружилася з червоноармійцем Омеляном Деревським. Тоді і взяла вперше на себе відповідальність – стати матір’ю, взяти на виховання двох діток-сиріт.

Деревські не були педагогами за фахом, але вони змогли повсякдень утверджувати в сім’ї дух поваги один до одного, потяг до знань, до чесної праці. А у самої Олександри Аврамівни з кожним днем міцніло прагнення обігрівати своїм теплом і ніжністю діточок, яких зустрічала на життєвому шляху. Незабаром у їхній сім’ї з’явилося ще семеро діток-сиріт з дитячого будинку Куйбишевської області.

Згодом вона організувала власні дитячі ясла, в яких виховувалося вже дев’ять дітей. З 1940 р. Олександра Аврамівна стала домогосподаркою, вирішивши повністю присвятити своє життя вихованню дітей.

З особливою силою розкрився її материнський талант і самопожертвування в роки Великої Вітчизняної війни, коли вони з чоловіком взяли в свою численну сім’ю ще 17 дітей із блокадного Ленінграда, батьки яких загинули на фронті. А на кінець війни Деревські усиновили та удочерили 35 дітей-сиріт різних національностей.

З 1945 року Деревські переїхали до Ромен, де і розмістилася на постійне проживання їх багатонаціональна дружна сім’я. Нелегко було матері давати лад 43 дітям, з яких 27 навчалися в школі, а решта – дошкільного та ясельного віку. Та вона завжди знаходила час, сили і вміння, щоб віддавати сповна кожній дитині тепло і ласку материнської душі.

Олександра Аврамівна користувалася любов’ю і повагою своїх дітей і роменчан. Її неодноразово обирали депутатом міської Ради депутатів трудящих, членом шкільного батьківського комітету.

Заслуги О.А.Деревської держава відзначила орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни», а в 1974 році Указом Президії Верховної Ради СРСР їй було присвоєно звання «Мати-героїня».

Труднощі та випробування воєнних і повоєнних літ далися взнаки, підірвали її здоров’я. У 1959 році Олександри Аврамівни не стало.

О.А.Деревську заслужено називають Роменською Мадонною,бо вона (єдина в світі жінка) виховала 48 дітей-сиріт. А всього через материнські і батьківські руки Деревських пройшло більше 60 дітей-сиріт.

Про її материнський подвиг написано багато книг, створено документальні та художні фільми. Колишній дитячий будинок нині реорганізований у загальноосвітню середню школу-інтернат імені О.А.Деревської.

Виросли, порозліталися по різних країнах діти, виховані Олександрою Аврамівною, вже мають своїх дітей і онуків. Але кожного року в день її народження, з’їзджаються вони до Ромен, щоб покласти квіти до її могили та низько вклонитися матері за все, що вона зробила для них.

Її життя – подвиг служить яскравим взірцем для всіх, хто присвятив своє життя нелегкій, але почесній справі виховання підростаючого покоління.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Е.Солоха, «Освіта Сумщини», № 2 (14), 2012 р.