2019. У Ромнах збиралися нащадки легендарної родини Деревських. Аліна Чмут, «Тандем», № 37, 11 вересня

Смотреть фотоотчет о событии

Олександру Деревську називають Роменською мадон­ною, адже вона - єдина у світі жінка-мати, яка виховала 48 дітей-сиріт. Це офіційне число її вихованців -- діти, які були усиновлені та яким було дано прізвище Деревської. А всього дітей, які пройшли через сім’ю Олександри Аврамівни, налічується більше 60.

Олександра Аврамівна народилася 1902 року в м. Грозний у Чечено-Інгушетії, в сім’ї робітника-нафтовика. Закінчила Грозненську жіночу гімназію. Коли розпочалася імперіалі­стична війна, вона влаштувалася у військовий шпиталь дієтич­ною сестрою.

Тоді вона й познайомилася з червоноармійцем Омеляном Деревським, який приходив відвідати свого друга. Так поча­лася родина Деревських.

Одного вечора до її кімнати завітала незнайома жінка із маленьким хлопчиком. Вона виявилася тіткою Омеляна, а малюк його братиком. І привезла дитину саме до медсестри, рятуючи від голоду. Олександра, не вагаючись, залишила його у себе. Невдовзі, оглядаючи біля госпіталю хворих біженців, дівчина натрапила на померлу жінку, біля якої лежало маля в брудному ганчір’ї, й забрала його додому, назвала Дмитриком. Трохи пізніше потрапила в сім’ю маленька Пана, її матір померла в шпиталі від тяжкого поранення.

Сім’я не мала постійного житла і кочувала за будовами нафтових вишок. Після Грозного перевели на Вознесенські промисли, а потім доля закидала в різні куточки Радянсько­го Союзу - Поті, Майкоп, Баку, Сизрань, Сахалін. Друга Світо­ва війна застала Деревських у Ставрополі Самарської об­ласті. Тут вона взяла під опіку ще чотирьох дітей.

Коли до їхнього міста прибув поїзд із сиротами з блокадного Ленінграду, сім’я поповнилася ще дев’ятьма малюками. На другому році війни у родину потрапило двоє дітей з інтернату і десятеро дітей їхніх земляків. Після війни Омелян Костянти­нович отримав нове призначення - в Ромни Сумської області начальником будівельної контори тресту “Укрсхіднафторозвідка”. На той час родина Деревських налічувала двадцять де­в’ять хлопчиків і дівчаток різних національностей.

Багатодітній сім'ї було виділено будинок на вулиці Інтерна­ціональній, 14, а також автомашину “полуторку”. На цю ад­ресу протягом багатьох років надходили численні телегра­ми, листи, посилки з продовольством. І не лише з різних кінців СРСР, а й із-за кордону.

Відомий український поет Павло Тичина надіслав їм стільки книг, що діти створили цілу бібліотеку. Студенти Київського інженерно-будівельного інституту відправили родині посил­ки із взуттям, білизною, солодощами, іграшками.

У 1946 року Олександра Аврамівна взяла з місцевого ди­тячого будинку відразу 10 дітей. Ще через деякий час у сім’ї з'явилося три дівчинки. У 1947 році додалося ще п’ятеро. Останньою, хто увійшов до родини Деревських, була малень­ка дівчинка Катруся.

На початку 50-х років Олександра Деревська захворіла. Її чоловік покинув сім’ю. Після тривалої хвороби, 22 червня 1959 року, у віці 57 років О.А. Деревська померла. На могилі Олександри Аврамівни в Ромнах встановлено пам’ятник, де висічені слова: “Ти наша совість, наша молитва, Мамо. Зем­ний уклін тобі. Твої діти”. І під цим написом 48 імен - 31 син і 17 доньок.

За життя Олександра Деревська неодноразово обиралася депутатом Роменської міської ради. Була членом батьківського комітету місцевої школи. 29 травня 1952 року вона отримала персональну пенсію.

Олександра Аврамівна була нагороджена Орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю “За доблесну працю” у Другій світовій війні 1941-1945 рр. Указом Президії Верхов­ої Ради СРСР від 20 березня 1974 року Олександрі Аврамівні посмертно присвоєно звання “Мати-героїня”.

До 80-ї річниці з дня народження О.А. Деревської біля вхо­ду школи-інтернату (нині колишньої) у Ромнах, що носила її ім’я, відбулося урочисте відкриття пам’ятника Матері. Його автори - архітектор А. Сіпко та скульптор О. Миненко.

Олександрі Деревській присвячено документальний фільм “Роменська мадонна” режисера А. Слюсаренка, який на Міжнародному фестивалі в Лейпцігу зайняв перше місце і був удостоєний премії “Золотий голуб”. Художній фільм про сім’ю Деревських “Свято печеної картоплі” подарувала гля­дачам кіностудія імені О. Довженка. Нікого і ніколи із гля­дачів він не залишає байдужим.

Вчені Кримської наукової обсерваторії відкрили малу пла­нету №2400 і назвали її ім’ям Олександри Аврамівни.

Щороку у травні, коли в Ромнах зацвітають каштани, роди­на Деревських - діти, онуки, правнуки, - збираються, щоб пом’янути свою Маму, Олександру Деревську, згадати важке минуле, нечасті хвилини радості.

Однак цьогоріч уже 21-ша зустріч родини Деревських відбула­ся восени — 6-7 вересня. Присвячена вона була відроджен­ню музейної експозиції “Подвиг Матері-героїні О.А. Деревської”, а також презентації Ордену та Пам'ятного знаку “Мати-героїня Олександра Аврамівна Деревська”.

Зустріч почали із зали засідань виконавчого комітету Ро­менської міської ради, де представники легендарної роди­ни та влади за круглим столом обговорили нагальні питання та проблеми, що стосуються збереження пам'яті про подвиг Олександри Аврамівни.

Також у ході зустрічі стало відомо, що функціонує Громадсь­ка організація “Меморіал Подвигу Роменської Мадонни”, яка минулого року заснувала незвичайну нагороду, аналогів якої немає у вітчизняній геральдиці: Орден і Пам'ятний знак “Мати-героїня Олександра Аврамівна Деревська”. На мініатюрній меморіальній дошці прикріплений барельєф пам'ятника Матері у Ромнах, розташований у центрі золотої багатошаро­вої, сімдесятиміліметрової, зірки у променях сонця. А на самій плакетці у чеканці, золоті й емалі коротко сформульовано суть і цінність материнського подвигу. Це своєрідна дошка пошани Олександри Аврамівни тим волонтерам і організац­іям, які зробили істотний внесок у справу збереження пам'­яті про цю велику жінку, популяризуючи її унікальний 40-річний педагогічний досвід.

Далі члени легендарної родини відвідали Роменську СЗОШ № 2 імені академіка  А.Ф. Йоффе, у якій у 50 роки минулого століття навчалися Деревські. Там відбулося урочисте відкриття му­зейної експозиції, присвяченої Матері-героїні Олександрі Деревській, а також вручення подяк та Ордена імені Олек­сандри Аврамівни волонтерам і колективу СЗОШ № 2.

Звичайно, відвідали могилу Мами і провели вечір у колі сім'ї.

Аліна Чмут