2019. Перша екскурсія. «Новий погляд», Аліна Ткаченко, № 37, 11 вересня
Після закриття Роменської школи-інтернату імені Олександри ДЕРЕВСЬКОЇ учні та педколектив «другої» школи взялися берегти пам’ять про подвиг родини, яка в буремні роки обігріла любов’ю майже півсотні дітей. На першу екскурсію до меморіального куточка разом із нащадками родини та гостями завітали й наші журналісти.
У Ромнах пройшла традиційна, уже двадцять перша зустріч легендарної родини ДЕРЕВСЬКИХ, батьки яких Олександра Аврамівна та Омелян Костянтинович - в буремні роки виховали 48 дітей різних національностей, переважно сиріт.
Уже півстоліття нащадки ДЕРЕВСЬКИХ регулярно збираються в місті, де ця велика сім’я після Другої світової війни жила аж до смерті Олександри Аврамівни в 1959 році.
6 вересня представників родини зустрічали в Роменській спеціалізованій школі №2. Тут відбулося відкриття меморіального куточка Матері-героїні Олександри ДЕРЕВСЬКОЇ, робота над яким тривала протягом року. Як розповідає педагогічний колектив, велика роль у створенні експозиції належить директорці закладу Лідії СКРИПЦІ.
Після припинення діяльності школи-інтернату імені Олександри ДЕРЕВСЬКОЇ та, відповідно, діючого при ній музею Матері-героїні, СЗОШ №2 взяла на себе відповідальність зберігати пам’ять про жінку з великим серцем.
І ось нарешті дочекалися відкриття. Стрічку доручили перерізати міському голові Сергієві САЛАТУНУ й представниці родини Аллі СЕРБІНІЙ. Першу екскурсію провели учні школи.
Експозиція містить, зокрема, відомості про життя батьків ДЕРЕВСЬКИХ, світлини, листи, спогади вихованців цієї родини.
Першими дітьми, яких родина взяла під своє крило, були молодший брат Омеляна ДЕРЕВСЬКОГО Тимко та син чоловіка від першого шлюбу Дмитро. Вирішивши взяти над ними опіку, 18-річна Олександра Аврамівна стала матір’ю двох дітей.
Потім жінка не змогла залишити напризволяще донечку лікарки, яку привезли до госпіталю з важкими пораненнями. Дівчинці було 6 років, вона також стала членом родини ДЕРЕВСЬКИХ.
Проживаючи в Росії, у 1939 році Олександра Аврамівна, взяла на виховання трьох дітей-сиріт із Куйбишевського дитбудинку, пізніше - ще 4 вихованців Ставропольського дитбудинку.
У Росії, в селі Відважному, сім’я зустріла війну. У ці роки Олександра Аврамівна забрала під свою опіку близько 20 дітей, яких привезли до Ставрополя з блокадного Ленінграда. їхні батьки загинули на фронті або померли з голоду. Одна з дітей - Ніна БУЛАТОВА - весь час плакала, бо сумувала за двома братиками й сестрою. Олександра ДЕРЕВСЬКА розшукала і їх та забрала до себе.
До кінця війни ДЕРЕВСЬКІ всиновили й удочерили 35 сиріт. Це були діти різних національностей: росіяни, українці, мордвини, навіть німець.
Родина часто переїздила, бо голова сім’ї працював на нафтопромислі – будував вишки. Коли ДЕРЕВСЬКІ жили в Ромнах, продовжували брати в родину малюків із Засульського дитбудинку. У жовтні 1947 року в сім’ї було 38 дітей, з них 23 учні, інші - дошкільнята.
Керівництво міста виділило родині великий будинок, 2 гектари землі й автомобіль, на дітей надходила допомога, поет Павло ТИЧИНА подарував бібліотеку, в домі навіть було піаніно.
Хоч жили й небагато, але діти мали все необхідне. Та й самі не цуралися роботи, допомагали батькам.
Невдовзі на родину ДЕРЕВСЬКИХ посипалися негаразди: на початку 1950-х захворіла мама — серце й судини почали здавати, батько пішов до молодшої жінки, а невдовзі помер.
У 1959 році не стало й Олександри Аврамівни. Її смерть об'єднала синів і дочок. З роками це братерство тільки міцніло. Вихованці ДЕРЕВСЬКИХ заприсяглися не забувати не тільки свою маму, а й одне одного. Невдовзі вони встановили на її могилі пам'ятник, на якому викарбувано слова: «Ти наша совість, наша молитва, мамо. Земний уклін тобі, наша незабутня» і 48 імен дітей, котрих виховала Олександра Аврамівна.
Заслуги Олександри ДЕРЕВСЬКОЇ в СРСР були відзначені орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 березня 1974 року їй присвоєно почесне звання «Мати-героїня» (посмертно).
У 1996 році Міністерством зв'язку України випущено художній конверт, присвячений Олександрі ДЕРЕВСЬКІЙ.
Її ім'ям названо одну з малих планет і вулицю в Ромнах. У 2008 році в місті Тольятті з'явилась вулиця сім'ї ДЕРЕВСЬКИХ.
«Подвиг Олександри ДЕРЕВСЬКОЇ й те, що вона значну частину свого життя провела в місті Ромни, наклало свій відбиток, - зазначила під час зустрічі в Роменській СЗОШ №2 головна освітянка міста Ірина ІВНИЦЬКА.
- У місті є жінки, які повторюють подвиг Олександри Аврамівни, беруть дітей чужих, виховують і дійсно стають для них другою мамою. Подвиг Вашої мами продовжує жити», - звернулася вона до нащадків родини.
Краєзнавець Григорій ДІБРОВА вважає, що створення меморіального куточка це лише перший крок по відродженню пам’яті про Олександру ДЕРЕВСЬКУ. «Необхідно створити повнопрофільний прекрасний музей, - зазначив він. Кілька десятиліть тому було таке рішення».
Аліна Ткаченко