2008 год. Отчеты и отклики
«…6.1 Семейное дерево нашей семьи на «Встрече-1993 (или 1992)» поручить нарисовать кому-то из молодёжи, обеспечив информацией. Если не сумеем сами, просить школьников…
«Итоги «Семейного совета» семьи Деревских», год 1990-й…»
Из книги сестёр Деревских «Память о Маме».
"Не сумели.
Спасибо энтузиастам в школе-интернате, кто сам предложил и взялся реализовать задумку ушедшего века –
«взрастить» «Родовое дерево семьи Деревских»!
Информация к августу 2008-го будет".
« ТИ НАША СОВІСТЬ
Кожного року 6 Травня на міське кладовище приходять немолоді люди зі своїми дорослими дітьми. Онуками.
Вони кладуть квіти на могилу, на якій встановлена чорна плита з написом: «Ти наша совість – мама. Земний уклін тобі. Твоі діти».
Далі написані 48 імен. ЦЕ МОГИЛА ОЛЕКСАНДРИ АВРАМІВНИ ДЕРЕВСЬКОЇ, Матері-героїні, яка виховала 48 дітей різних національностей.
6 Травня – день народження О.А. Деревської. В цей день її згадують не тільки ті, кого вона виростила. Про неї говорять всі, хто знає подвиг цієї жінки. Її життя по праву називають подвигом, бо немає на всій нашій планеті іншої жінки, до якої б 48 дітей звертались зі словом «мама».
Діти виховані Олександрою Аврамівною, говорять, що вона роздала їм усім по часточці своє велике серце. Зараз її діти живуть в різних країнах. В їх серцях живе образ Матері, який допомагає їм в роботі, у вихованні дітей, онуків. Так, Мати не йде із життя і не піде ніколи, поки живуть її діти, онуки, правнуки, ті, в кому продовжується і розвивається все те добре, чому вона їх вчила.
Вони знайшли в цій дивній жінці
І матір і сумління вись
У серці – доброти по вінця...
Такому серцю поклонись!»
Рогаль Галина Федорівна
Директор шкільного музею
------------ ------------ -------------- -------------- ------------ -----------
"РУБРИКА «ПОМІРКУЙ»
З ВІРОЮ В СЕРЦІ
Намагаюсь зараз поміркувати про те, чи взмозі хто-небудь з нинішнього покоління повторити подвиг матері-героїні Олександри Аврамівни Деревської?
Я не маю відповіді на це запитання. Чому, запитаєте ви? Не знаю.
Напевне, хтось скаже, що тепер часи не ті. Хтось про себе подумає «моя хата скраю». Хтось, навіть, і не буде думати про це.
Та, все таки, я маю велику надію, що є такі люди, кому болить вже тільки той факт, що дитина залишилася сиротою.
А скільки таких сиріт у нас на Україні!!!
І добре, що знайдеться така людина, яка відчує поклик серця і всю свою любов віддасть по краплиночці, нікого не обділивши, і своїм власним дітям, і дітям-сиротам.
Допоки є в світі такі люди, допоки і радіє Олександра Аврамівна, поглядаючи на нас з неба, що нею почата справа – піклування про таких дітей, не загинуло.
А ви, шановні читачі, знаєте таких?
У нашій школі працює багато жінок, не так багато чоловіків.
Лише одного діти називають «ТАТУСЕМ». А чому не замислювались?
Поміркуйте, в яких умовах ви живете? Хто і як це все для вас робить?
Якщо пригадати, якою школа була 10 років назад, то, впевнено, можна сказати, що ми живемо, як королі.
А, коли пройдете шкільними коридорами, можна почути, як до деяких вчителів та вихователів діти звертаються - «МАМА».
Так, нам – дітям, не вистачає саме маминих обіймів, маминої лагідної посмішки, розуміння, навіть тоді, коли ми неслухняні.
І дякувати Богу, що наші вчителі та вихователі, всі наші матусі, які працюють в нашій школі, розуміють це і дарують нам цю любов.
Тож, я гадаю, що впевнено можемо сказати:
Олександро Аврамівна!
Дякуємо вам за те, що ви надихаєте людей на милосердя, добро та порядність.
Матвєєва – Алексєєва Галя, Пільтяй Марина»
«ВІСТІ ШКІД» № 2
06.05. 2008 р.
Шкільна газета Роменської ЗОШ-інтернату ім. О.А. Деревської".
«За время, между встречами 2007 и 2008, из-за смены руководства Верховного Совета и Правительства, мы не успели поддержать инициативу Роменского городского совета: обратиться от имени семьи Деревских к первым Лицам страны по вопросу учреждения государственной награды – Ордена А. Деревской.
- «Какова судьба обращения городского совета, отправленного год назад?» - с таким вопросом, перед нашей поездкой в Ромны, обратились в горисполком по телефону.
- «Ответ получили, отрицательный. Будете в Ромнах, приходите, прочтёте».
Переписку обращения городского совета по вопросу Ордена Александры Деревской в горисполкоме передали семье Деревских -
«для дальнейших действий».
А ответ был такой: «…Щодо Вашої пропозиції стосовно заснування Ордена Олександри Деревської інформуємо, що існує достатня кількість державних нагород, якими відзначаються батьки та матері, які досягли успіхів у віхованні своїх дітей свідомими громадянами, освіченими, творчо розвинутими людьми з активною життєвою позицією...»
(відповідь «Мінсім’ямолодьспорт України», № 53/4266 від 11.05.07 р.)
Уже после «Встречи-2008», мы подготовили наше «Обращение» и 20 июня 2008 года отправили:
- Президенту Украины – В.А. Ющенко,
- Председателю Верховного Совета –А.П. Яценюку,
- Премьер-министру - Ю.В. Тимошенко,
- Президенту Академии педагогических наук – В.Г. Кременю,
- Председателю Сумской областной государственной администрации – Н.И. Лаврику и городскому Голове г. Ромны П.И. Помарану».
По страницам рукописи Аллы Сербиной (Деревской Светланы) «После юбилея… Хроника встреч… 2004, 2006…»