1999. МАМА. А.Сербіна (Деревська). «Урядовий кур’єр», № 183, 30 вересня
МАМА
Повсякчас звертаюся до своєї пам'яті. Війна забрала у мене найдорожче - маму. У 1944 році вона померла від тяжкої хвороби. Мені тоді ледь виповнилося п'ять років. Сталося це у далекому Казахстані, куди на початку війни була евакуйова наша сім'я з України. З того часу почалися мої поневіряння, доки доля не звела мене, десятирічну, з Олександрою Аврамівною Деревською. Ця жінка прийняла мене до своєї родини, стала мені мамою. Про життя - подвиг Матері-героїні Олександри Деревської, яка разом зі своїм чоловіком Омеляном Костянтиновичем виховали 48 дітей-сиріт, двічі писала і ваша поважна газета.
Низькій уклін вам, шановні, за пам'ять про дорогу мені людину.
Сорок років минуло, як пішла з життя наша матуся, але й сьогодні в пам'яті кожного із нас, її дітей, нині вже літніх людей, збереглося тепло її материнських рук. Вона врятувала нам життя, знову подарувала радість дитинства, усмішку та дитячий сміх.
День народження мами, шосте травня, трагічно збігся з днем смерті батька - Омеляна Костянтиновича.Тому на сімейній раді, у день 95-річчя з дня народження мами, ми, Деревські, вирішили, що віднині у нашій родині день шостого травня вважати днем пам'яті наших батьків: мами - Олександри Аврамівни і тата - Омеляна Костянтиновича Деревських.
Готуючись до дня пам'яті, що відбудеться у травні 2002 року, присвяченому 100-річному ювілею нашої мами, вже зараз ми пишемо спогади про матір і батька-рукописну історію нашої великої родини.
Сподіваємося, що і «Укрпошта» до цієї дати відгукнеться на наше прохання та, окрім художнього конверта, присвяченого Матері-героїні О. А. Деревській, що вийшов з друку у 1996 році, розгляне питання щодо випуску ювілейної поштової марки - мініатюрного пам'ятника милосердю, добру, материнству.
Усім своїм життям мама заслужила, щоб про неї пам'ятали люди.
Світло її материнського подвигу продовжує зігрівати серця багатьох людей.
Якою лагідною посмішкою засяяло б її обличчя, як порадувалась би мама, коли б знала, скільки у неї послідовників - наших сучасниць! Хоча ці мужні жінки так себе не називають. У наш нелегкийчас, як і півстоліття тому, коли жила Олександра Аврамівна, вони скромно роблять свою святу справу - віддають душу і серця дітям-сиротам.
Життя-подвиг нашої мами є світлою пам'яттю і вічно живим орієнтиром для наслідування.
Приклад, узятий з реального життя, багато років служив талановитим педагогам у виховній та патріотичній роботі з дітьми в середній школі №7 міста Старокостянтинова на Хмельниччині, в технікумі, училищах та школах нашого міста.
І ниніслужить наставникам юних у середній школі № 5 міста Луганська, нашого обласного центру. Це світле джерело благородства, людяності для виховання поколінь - невичерпне.
Давня дружба єднає мене, автора цієї публікації, з вчителями і учнями СШ № 5 Луганська - троє поколінь учнів - роки теплого, щирого листування, зустрічі. І досі як реліквію зберігаю дитячі листи, сторінка до сторінки - дитинство, юність, останній дзвоник.
Протягом багатьох років педагоги використовували у виховній роботі з дітьми книги, присвячені подвигу Матері-героїні О. А. Деревської: «Сім'я Деревських» Ірини Шкаровської і «Ти наша совість» Георгія Семенова та кінофільми: художній - «Свято печеної картоплі» кіностудії імені Довженка і документальний київського режисера Анатолія Слєсаренка «Роменська мадонна», який на міжнародному фестивалі у Лейпцигу зайняв перше місце і був удостоєний головного призу - «Золотийголуб».
Чверть століття тому, коли ця кінострічка вийшла на екрани країни, Укркінохроніка подарувала родині Деревських одну копію фільму. ЇЇ було передано Деревським, які живуть далеко за межами України, - до регіону Сибіру та Казахстану.
З розпадом Союзу повернення цієї фільмокопії в Україну стало неможливим. У нашій республіці копії фільму «Роменська мадонна» зберігалися в кінопрокатах областей, де у ті роки жили Деревські.
Раніше на замовлення вчителів цей фільм неодноразово показували дітям і в нашому місті в клубах чи установах, де існували кіноустановки. З часом копії в обласних кінопрокатах зіпсувалися і кілька років тому їх... списали як старі.
Востаннє показ «Роменської мадонни» був включений у програму урочистостей з нагоди 95-річчя з дня народження нашої мами в травні 1997 року в школі-інтернаті імені Матері-героїні Олександри Аврамівни Деревської у Ромнах на Сумщині.
Але, коли ми, Деревські, звернулися до адміністрацїї школи з проханням дозволити нам зробити відеокопію фільму, нам було відмовлено і, злякавшись, щоб чогось не сталося, фільм нам не показали зовсім.
А хотілося б мати відеокопію документального фільму «Роменська мадонна». Чи зможе нам хтось у цьому допомогти? Це потрібно нам для наших дітей, онуків як пам'ять.
Алла СЕРБІНА (ДЕРЕВСЬКА), ветеран праці,
м. Сєвєродонецьк