2019. Людмила Грицай. ЗЛІТАЮТЬСЯ ВОНИ, МОВ ЛАСТІВ’ЯТА

Присвячується Олександрі Деревській,

                                           Роменській Мадонні

Злітаються вони, мов ластів’ята,

до рідної домівки у Ромні,

до пам’яті живої мами й тата,

до вищої любові на Землі.

Злітаються, щоб низько уклонитись

тій жінці, що любила їх усіх.

Вони для неї – найрідніші діти,

тому і кличе батьківський поріг.

Злітаються, щоб не забути з часом

ті особливі для сім’ї свята,

коли пекли смачну картоплю разом

і пісню окриляла доброта.

Бо саме тут матусенька спочила,

у сонячному місті на Сулі.

Урятувала й виростить зуміла,

хоч всі були сиріточки малі.

Тому й летять з усіх країв додому,

хоч мама Саша не зустріне їх.

Вона лишилась в образі Мадонни

незгасною зорею для живих.