Уважаемые посетители виртуального музея Памяти Матери-героини Александры Деревской! Дорогие Деревские всех поколений!

      Шестое мая – день памяти наших родителей – мамы Шуры и отца Емельяна. Так решили много лет назад на одной из встреч семьи Деревских. Именно в этот день – 6 мая 1902 года родилась мама, и в этот же день 6 мая 1959 года умер отец.

      Нынешний майский день 2022 года особенный тем, что он юбилейный – 120 лет со Дня рождения Александры Деревской – мамы первого поколения большой семьи.

      Помним и поздравляем!

Редакция виртуального музея Памяти Матери-героини Александры Деревской

      Дорога моя Алло Іванівна! Щиро вітаю Вас та усіх Деревських із 120-ю річницею від Дня народження Мами.

Її житєвий подвиг, її унікальний педагогічний досвід – довічне надбання людства, воно вже нікуди не дінеться. І саме ви і Ваша родина зробили для цього усе, що могли, і навіть більше.

      Ваша діяльність по збереженню пам'яті про Маму, вже сама по собі є подвигом відданості і людяності.

І я дуже рада, що мені судилося долучитися до незвичайної долі родини Деревських. Люблю Вас усіх! Вірю, що все буде добре!

      Женщина - Мать… Олицетворение доброты и сострадания, любви и нежности, женственности и красоты, самопожертвования и терпения. На свете не существует человека роднее и ближе матери. Ее любовь к детям безгранична, бескорыстна, полна самоотверженности, она не имеет признания, не ждет высоких наград.

Сегодня я хочу вспомнить великую женщину - Деревскую Александру Аврамовну.

Шестого мая 2022 года ей исполнилось бы 120 лет…

      Очень многое ей пришлось пережить: гражданская война, нужда, нищета, Великая Отечественная война, голод... И все это не помешало в самые трудные времена приютить и вырастить 48 сирот разных возрастов и национальностей. Семья - это не всегда единая кровь. Это люди, которые хотят видеть вас в своей жизни, кто принимает вас таким, какой вы есть. Александра Аврамовна отдавала детям всю свою любовь и нежность без остатка, а взамен получала такую же долю внимания и заботы. Даже после ее смерти дети, внуки и правнуки продолжают встречаться в родительском доме и вспоминать ее добрыми словами, не забывают семейные традиции.

      Семейные ценности - это то, что мы передаем друг другу из поколения в поколения, прося ценить и любить.

      Хочу пожелать следующим поколениям Деревских не забывать, чтить и уважать память мамы, бабушки, прабабушки Деревской А.А. и брать с нее пример семейных ценностей и любви к людям. Хочется, чтобы и в наши времена создавались такие большие дружные и крепкие семьи. Мы всегда будем помнить эту великую женщину, Мать, человека с огромным сердцем, и передавать эту историю следующим поколениям...

      Мама... Від однієї тільки згадки про неї теплішає на душі, а серце наповнюється ніжністю.Та не всім діточкам, на жаль, випадає щастя мати свою ріднесеньку мамусю.

Не мали б її і ті сорок вісім дітлахів, якби не вона, мама Олександра...

Олександра Аврамівна Деревська...маленька тендітна жінка з лагідними очима та серцем, сповненим любові. Це вона забирала до себе сиріток, хворих, найслабкіших, виліковувала, виходжувала, виховувала. Це завдяки їй вони отримали найбільше щастя на землі - мати маму і свою сім'ю.

      Вона стала Мамою з великої літери, Матір'ю-героїнею. Її пам'ятник височить у Ромнах. Скульптор викарбував її простою і водночас величною.

Простою вона була, а величною стала в очах людей. Про неї складають пісні, пишуть вірші та книги. А ще, гадаю, вона започаткувала популярні зараз Будинки сімейного типу. Тільки то був не будинок якогось типу, а назва була - Сім'я Деревських.

      Сім'я... У цьому році її 120 - річний ювілей. Пам'ять про неї живе у серцях людей, які знають про її великий подвиг, та більш за все у серцях її дітей, які живуть і понині, онуків,  правнуків та праправнуків.

      І ця пам'ять буде вічною. А на пам'ятнику, що на цвинтарі написані такі слова: «Ти - наша совість» Преклоняю коліна просто перед мамою.

      Вічна їй пам'ять!

Дякую великій справі родини Деревських, які увічнюють великі і вагомі справи своєї мами, популяризують її подвиг, підтримують зв'язки між дітьми, онуками, правнуками та праправнуками, які нині мешкають у всьому світі. За це я низько кланяюся Аллі Іванівні та Андрію Юрійовичу Сербіним, які є ініціаторами та організаторами зустрічей, виховних заходів, різних тематичних вечорів, а також заснування ОРДЕНА.

Шана Вам і найщиріші побажання - миру, добра, злагоди і здійснення найзаповітніших мрій. До цієї події їще у 2019-му році був написаний мій вірш:

Роменська ти, нескорена Мадонна,

Яка ж у тебе праведна душа,

Джерельно чиста, людяно бездонна,

І в трепеті, немов мале пташа…

Шістдесят років ти уже не з нами,

Але твій славний подвиг – на вустах.

Гордилась ти і доньками, й синами,

Любов твоя барвінком пророста.

Добра ти зерна кинула в землицю,

Лишила слід помітний по собі…

Тепер в світах родина колоситься,

Й щорік привіти щирі шле тобі.

Ти не була, - ти – є у цьому світі!

Ти йдеш пліч-о-пліч з нами в майбуття.

Вже жовті пасма у каштанів вітті,

Й шалено мчить до осені життя…

Але твій образ в душах наших буде,

Він не загубиться у часі чи в літах.

Про тебе пам’ятати будуть люди,

Бо ти – Мадонна, чиста і свята!

Музей памяти для меня - это источник вдохновения для воспитания своего ребенка и прежде всего себя, как матери. Когда я перечитываю эти истории любви, вижу пример собственной бабушки, то понимаю, что дело Мамы живёт, даже, несмотря на то, что ее нет уже много лет. При одной мысли о том, сколько на себя взяла одна женщина в такие тяжёлые годы, меня заставляет задуматься о том - каким смыслом наполнена моя жизнь и сколько ещё любви можно дать и получить взамен. Низкий поклон Вам, что передаёте память следующим поколениям. Я обязательно буду воспитывать сына на этом примере.

Всех, кто знал нашу Маму – Александру Аврамовну Деревскую, – с её Праздником, 120-летним юбилеем со Дня рождения! Создателям сайта успехов в их нелёгком труде!

Поздравляю в Вашем лице всех Деревских с этой замечательной датой.

Помнить и передавать своим потомкам, чтобы тоже помнили. Поколение за поколением.

От жизни к жизни. Здоровья и Божьей благодати, счастья и мира!

Алла Ивановна, поздравляю Вас и всех Деревских с Днём рождения Вашей Мамы! Женщины, которая подарила Вам свою любовь и тепло, посвятила свою жизнь детям, тем самым совершила великий подвиг!

40-летию открытия памятника Матери-героине, воспитавшей 48 детей, Александре Аврамовне Деревской, посвящается.

ВЕЛИКОЙ МАТЕРИ

Женщина милая, женщина славная!
В ярких цветах пьедестал.
Гордо над миром стоишь, величаво!
С верой в гранитных устах.

Плечи твои омываются дождиком.
Солнце целует гранит.
Птицы щебечут о славе и подвигах.
Всюду блаженство царит.

Радость детишек, счастливые лица.
Ты словно в доме родном.
А на руке твоей белая птица
Сердца коснулась крылом.

Взгляд, устремленный в святое бессмертие,
В камне холодном застыл.
Замер в нем вечностью дух милосердия
Светом от малой звезды.

Через препятствия мира жестокого,
Через благие труды,
Через страдания сердца широкого
Крохам дарила мечты.

Детские слёзы своими ладонями,
С их настрадавшихся глаз,
Ты утирала, молясь пред иконами,
В скорбный и горестный час.

Пела ты песни над детской кроваткой
Поздней вечерней порой.
Ночью бедою делилась украдкой,
С ликом Богини святой.

Женщина милая, женщина славная!
В ярких цветах пьедестал.
Гордо над миром стоишь, величаво!
С верой в гранитных устах.