1988 год. Отчёты и отклики
«Відкрито музей»
«Напередодні свята Перемоги у середній школі № 7 відбулося урочисте відкриття музею Материнської слави. Червону стрічку входу до нього перетнула Герой Соціалістичної Праці Н.О. Русіна.
Мітинг, що відбувся з цієї нагоди, відкрив директор школи І.І. Пирха.
Про важливість справи сказали у своїх виступах на мітингу другий секретар райкому Компартії України І.Д. Домбровський, секретар парторганізації заводу «Металіст» М.А. Кривогубець, Герой Соціалістичної Праці Н.О. Русіна, завідуюча районним відділом народної освіти Л.М. Пирха, секретар комсомольскої організації школи О. Коваленко, вчителька-організатор Музею С.С. Шапіро...
А загалом, до цієї події йшли три роки. Давно зародилась ідея створення такого музею.
- Ми вирішили розповісти про матерів, чиї сини віддали своє життя за наше щасливе сьогодення в роки Великої Вітчизняної війни, хто прославив нашу Батьківщину у мирних буднях – розповідає С.С. Шапіро.
А далі – про велику роботу, яка розпочалася пошуком матеріалу. Учні знаходили газетні статті, книги, журнальні вирізки і досить зосереджено їх вивчали. Скоро зрозуміли, що цього недостатньо. Тому і вирішили шукати помічників. Насамперед, звернулися у газету «Комсомольская правда», де незабаром в рубриці «Листування» була опублікована замітка, в якій учні просили ровесників і ветеранів допомогти в пошуковій роботі.
Незабаром почали приходити листи, цікаві матеріали, посилки, бандеролі. Писали і далі: зверталися в музеї, школи, архіви... і майже усі відгукнулися. Написав, зокрема, й поет Сергій Островой, автор відомої поеми «Мать». Він прислав музею свою книгу з автографом. Взяв участь у зборі матеріалу про матір Олега Кошового письменник Володимир Васильєв. Крім того, він допоміг у зборі матеріалів про матерів героїв-молодогвардійців.
Досить цікаво було учням збирати матеріали про матір Миколи Островського Ольгу Йосипівну Островську. В цьому допомогли їм музеї в Шепетівці та у Феодосії.
А якось один з учнів до школи приніс замітку з «Красной звезды» про долю афганської дівчинки Шукофи, у якої загинули батьки. Дівчинку у важкому стані привезли в один із дитячих будинків у Джалалабаді. Там її й побачила радянська вчителька Зоя Володимирівна Шендрик, яка вже виховала трьох дітей, але не могла залишитися байдужою до долі дівчинки. Назвалася їй матір’ю...
Пише до школи й Алла Іванівна Сербіна, одна із 48 дітей, яких удочерила в роки війни Олександра Аврамівна Деревська. Кожен її лист – це дорогоцінна розповідь про жіночу долю, про велику материнську любов...
А вже зовсім недавно вдалося школярам зав’язати листування з школою на Черкащині. Там в селі Бровахи проживала Євдокія Данилівна Лисенко. Вона відправила на війну десятьох своїх синів. І сталося диво: всі вони повернулися з Великої Вітчизняної живими і зараз проживають у своєму селі...
Особливе місце в експозиції музею – розповіді про матерів Володимира Ілліча Леніна, Юрія Гагаріна, Зої Космодем’янської...
Є в музеї святий куточок, де розповідаєься про матері, які втратили своїх синів у мирні дні, про Марію Трохимівну Палій і Віру Францівну Поліщук. Вони загинули, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані...
Музей відкритий. Але робота продовжуватиметься. Хочуть учні створити розділ про трудівниць нашого міста, району...
На закінчення мітингу, директор І.І. Пирха вручив грамоти С.С. Шапіро, художнику-оформлювачу музею В.Г. Раковському, вчителю праці О.П. Слєпцову, піонерам загону 6-Б классу. А далі ті ж шестиклассники, які до речі, вже володіють майстерністю екскурсоводів, провели першу екскурсію для гостей, батьків, перших відвідувачів музею Материнської слави...
Запам’ятаймо ж його адресу: м. Староконстантинів, СШ № 7.
О. Березюк».