Отчеты и отклики

1992 год. Отчеты и отклики

  1992 год. Отчеты и отклики

«Дорогие мои юные друзья!

Поздравляю вас с успешным окончанием экзаменов на аттестат зрелости.

Перед вами тернистая дорога самостоятельной  жизни.

Пройти по ней достойно, высоко подняв голову, - ваша задача.

Желаю каждому из вас найти своё место в жизни, настойчивости и успехов в достижении цели, а, если будет трудно, - не вешать нос.

Счастья вам и оптимизма, дорогие мои мальчики и девочки.

С уважением, Алла Ивановна Сербина (Деревская), 15 июня 1992 года»

____________________________

1988 год. Отчёты и отклики

1988 год. Отчёты и отклики

«Відкрито музей»

«Напередодні свята Перемоги у середній школі № 7 відбулося урочисте відкриття музею Материнської слави. Червону стрічку входу до нього перетнула Герой Соціалістичної Праці Н.О. Русіна.

Мітинг, що відбувся з цієї нагоди, відкрив директор школи І.І. Пирха.

Про важливість справи сказали у своїх виступах на мітингу другий секретар райкому Компартії України І.Д. Домбровський, секретар парторганізації заводу «Металіст» М.А. Кривогубець, Герой Соціалістичної Праці Н.О. Русіна, завідуюча районним відділом народної освіти Л.М. Пирха, секретар комсомольскої організації школи О. Коваленко, вчителька-організатор Музею С.С. Шапіро...

А загалом, до цієї події йшли три роки. Давно зародилась ідея створення такого музею.

 -  Ми вирішили розповісти про матерів, чиї сини віддали своє життя за наше щасливе сьогодення в роки Великої Вітчизняної війни, хто прославив нашу Батьківщину у мирних буднях – розповідає С.С. Шапіро.

А далі – про велику роботу, яка розпочалася пошуком матеріалу. Учні знаходили газетні статті, книги, журнальні вирізки і досить зосереджено їх вивчали. Скоро зрозуміли, що цього недостатньо. Тому і вирішили шукати помічників. Насамперед, звернулися у газету «Комсомольская правда», де незабаром в рубриці «Листування» була опублікована замітка, в якій учні просили ровесників і ветеранів допомогти в пошуковій роботі.

Незабаром почали приходити листи, цікаві матеріали, посилки, бандеролі. Писали і далі: зверталися в музеї, школи, архіви... і майже усі відгукнулися. Написав, зокрема, й поет Сергій Островой, автор відомої поеми «Мать». Він прислав музею свою книгу з автографом. Взяв участь у зборі матеріалу про матір Олега Кошового письменник Володимир Васильєв. Крім того, він допоміг у зборі матеріалів про матерів героїв-молодогвардійців.

Досить цікаво було учням збирати матеріали про матір Миколи Островського Ольгу Йосипівну Островську. В цьому допомогли їм музеї в Шепетівці та у Феодосії.

А якось один з учнів до школи приніс замітку з «Красной звезды» про долю афганської дівчинки Шукофи, у якої загинули батьки. Дівчинку у важкому стані привезли в один із дитячих будинків у Джалалабаді. Там її й побачила радянська вчителька Зоя Володимирівна Шендрик, яка вже виховала трьох дітей, але не могла залишитися байдужою до долі дівчинки. Назвалася їй матір’ю...

Пише до школи й Алла Іванівна Сербіна, одна із 48 дітей, яких удочерила в роки війни Олександра Аврамівна Деревська. Кожен її лист – це дорогоцінна розповідь про жіночу долю, про велику материнську любов...

А вже зовсім недавно вдалося школярам зав’язати листування з школою на Черкащині. Там в селі Бровахи проживала Євдокія Данилівна Лисенко. Вона відправила на війну десятьох своїх синів. І сталося диво: всі вони повернулися з Великої Вітчизняної живими і зараз проживають у своєму селі...

Особливе місце в експозиції музею – розповіді про матерів Володимира Ілліча Леніна, Юрія Гагаріна, Зої Космодем’янської...

Є в музеї святий куточок, де розповідаєься про матері, які втратили своїх синів у мирні дні, про Марію Трохимівну Палій і Віру Францівну Поліщук. Вони загинули, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані...

Музей відкритий. Але робота продовжуватиметься. Хочуть учні створити розділ про трудівниць нашого міста, району...

На закінчення мітингу, директор І.І. Пирха вручив грамоти С.С. Шапіро, художнику-оформлювачу музею В.Г. Раковському, вчителю праці О.П. Слєпцову, піонерам загону 6-Б классу. А далі ті ж шестиклассники, які до речі, вже володіють майстерністю екскурсоводів, провели першу екскурсію для гостей, батьків, перших відвідувачів музею Материнської слави...

 Запам’ятаймо ж його адресу: м. Староконстантинів, СШ № 7.

                                                                                               О. Березюк»

1987 год. Отчёты и отклики

1987 год. Отчёты и отклики

"… Большое спасибо за каждое слово об Александре Аврамовне. Накануне 8 марта мы будем проводить праздник Матери, пригласим учителей, наших мам, ребят. На празднике мы обязательно прочтём Ваши письма. О вашей замечательной матери должны знать все.

Создатели музея Материнской славы, учащиеся 5-Б класса, средняя школа № 7, город Староконстантинов, Хмельницкая область".

______________________

"… Создание музея - это мечта и дело моей жизни. Мечтала об этом давно, но вот уже два года, как появилась возможность осуществить свою мечту. Конечно, все материалы, которые мы собрали с ребятами, нужны нам не для коллекции, мы часто читаем их по школьному радио, ребята слушают их с большим волнением, а когда будет оборудован музей, мои ребята будут проводить экскурсии в нём, они уже сейчас к этому готовятся. Конечно, я руковожу ими в работе по созданию музея, не всё ещё им по плечу, помогаю, подсказываю. Но я с радостью вижу, как мои дети серьёзно, с большим интересом участвуют в этой работе, вижу, как становятся они добрее, мягче по отношению друг к другу, к своим мамам…

Праздник Матери прошёл у нас замечательно, равнодушных не было. Это было не просто чтение стихов и пение песен. Мы построили всё на живом материале, собранном нами, рассказали о необыкновенных человеческих судьбах...

… Недавно к нам пришло письмо из Минского торгового техникума. Преподаватель попросила у нас фотографию Александры Аврамовны… Мы выполнили её просьбу, она пишет, что многие её ребята не верят, что возможно то, что совершила Ваша Мама, и она хотела убедить их.

А я ещё раз убеждаюсь, что надо сделать всё, чтобы о подвиге Александры Аврамовны узнавали как можно больше людей…

Софья Семёновна Шапиро, классный руководитель 5-Б класса, средней школы № 7, город Староконстантинов Хмельницкой области".

______________________

«Спасибо «Комсомолке», за публикацию наших писем»!

«Строки о матери»

«Здравствуй, «Переписка»!

К тебе снова обращаются члены совета музея Материнской славы – города Староконстантинова на Украине. После публикации нашего письма к нам приходят письма со всех концов страны. Это прекрасные письма. Дети пишут о своих замечательных матерях.

…Среди них письмо А.И. Сербиной, одной из 48 детей, которых вырастила и воспитала

А.А. Деревская из города Ромны. Писатель Владимир Васильев помог нам связаться с музеем Олега Кошевого в городе Прилуки. Ребята из Тимашевска прислали нам интересные материалы о Е.Ф. Степановой, подарившей Победе девятерых своих сыновей.

Письма, бандероли, посылки продолжают идти. Но главное – сколько друзей и единомышленников появилось у нас повсюду. Нам очень хочется, чтобы подобные музеи открывались и в других городах и посёлках. Ведь как мало знаем мы о наших удивительных мамах.

Ещё раз благодарим тебя, «Переписка», за неоценимую помощь в деле создания нашего музея.

С уважением, члены совета музея Материнской славы. Хмельницкая область».

Всесоюзная газета «Комсомольская правда», № 19; 24 января 1987 года.

1986 год. Отчёты и отклики

1986 год. Отчёты и отклики

 "…Мы знали о Вашей замечательной Матери Александре Аврамовне, читали книгу о Вашей семье. В нашей комнате Материнской славы - фотопортрет Александры Аврамовны, мы пересняли его из книги. Есть у нас папка, в которую мы собираем по крупицам всё, то, что находим в газетах и журналах о Вашей Маме. Когда наш музей будет открыт, в нём будет целая экспозиция о А.А. Деревской…

…Очень просим рассказать ещё что-нибудь о Вашей Маме. Нам будут дороги Ваши воспоминания. Мы бы очень хотели вести с Вами постоянную переписку…

С уважением, члены Совета музея Материнской славы, СШ № 7, г. Староконстантинов, Хмельницкой области, 6 декабря 1986 года".

_________________

"… о Вашей Маме Александре Аврамовне у нас знают все, книгу о Вашей семье читают и перечитывают, в нашей комнате Материнской Славы есть самые разные издания этой книги. Я преклоняюсь перед Вашей великой Матерью, то, что совершила эта замечательная женщина - неоценимо. Я и мои ребята сделаем всё, чтобы об этом материнском подвиге узнавали как можно больше людей.

Софья Семёновна Шапиро, классный руководитель 5-Б класса средней школы № 7 города Староконстантинов Хмельницкой области".

RSS-материал